Аменорея є розладом менструальної функції, при якій у жінок дітородного віку (16 – 45 років) не наступає менструація протягом півроку і більше. Аменорея, як правило, не є самостійним захворюванням, а служить симптомом генетичних, біохімічних, фізіологічних, психо-емоційних розладів в організмі.
Це не невідкладний стан, але і відкладати в довгий ящик рішення даної проблеми обіцяє вкрай негативні наслідки.
Виділяють наступні види аменореї:
- первинна (такий діагноз виставляють, якщо до 16 років у дівчини ні разу не було самостійних місячних);
- вторинна (має місце в разі затримки місячних на півроку і більше при раніше були самостійних або індукованих лікарськими засобами менструаціях);
- фізіологічна (в препубертатном періоді, при вагітності, під час годування грудьми і в постменопаузальному періоді).
Якщо затримка менструацій є, але становить менше півроку, і в цілому вони наступають до 9 разів на рік, такий стан називають олигоменореей. У разі ж регулярних (щомісячних), але мізерних за обсягом менструацій, їх позначають терміном «опсоменорея».
По суті, аменорея – це гіпогонадизм, тобто стан, пов`язаний з недостатньою функцією статевих залоз. Залежно від рівня гонадотропних гормонів в крові виділяють такі його форми:
- гіпогонадотропний (концентрація фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) становить менше 1.6 ОД / л);
- гіпергонадотропний (рівень ФСГ більше 30 ОД / л);
- нормогонадотропною (вміст ФСГ знаходиться в межах від 1.6 до 30 ОД / л).
Первинна аменорея може бути обумовлена:
- дисгенезією гонад (недорозвиненням статевих залоз);
- синдромом Шерешевського-Тернера (призводить до розвитку аменореї у 1 з 2500 новонароджених дівчаток);
- вродженим гіпопітуїтаризмом;
- пороками внутрішньоутробного розвитку органів статевої системи (наприклад, заращением каналу піхви);
- пухлинами центральної нервової системи, зокрема, гіпоталамо-гіпофізарної області;
- психоемоційними важкими стресами;
- неправильним, недостатнім харчуванням підлітка;
- надлишковими фізичними навантаженнями.
Вторинну аменорею, як правило, викликають:
- синдром резистентних виснажених яєчників;
- синдром полікістозних яєчників;
- придбаний гіпопітуїтаризм;
- виснаження (дефіцит маси тіла) або, навпаки, ожиріння жінки;
- хвороби органів ендокринної системи в стадії декомпенсації.
Внаслідок тих чи інших причин в організмі жінки порушуються процеси синтезу і виділення в кров жіночих статевих гормонів, в зв`язку з чим порушується менструальний цикл аж до абсолютної відсутності менструацій.
Клінічні прояви:
Головними симптомами будь-якого з видів аменореї є повна відсутність місячних і неможливість завагітніти, тобто безпліддя. Щоб не дійшло до лікування жіночого безпліддя, потрібно своєчасно звурнутися до лікаря.
Вторинна аменорея у 4-х з 5 пацієнток супроводжується вазомоторними порушеннями, розладами з боку нервової системи (дратівливістю, поганим настроєм), зниженням статевого потягу, хворобливістю в області статевих органів під час статевого акту. Для первинної форми даної патології такі симптоми не характерні.
При деяких захворюваннях мають місце специфічні, характерні саме для них клінічні ознаки. Зокрема:
- пухлини, які продукують велику кількість чоловічих статевих гормонів, проявляються гирсутизмом (надлишковим оволосением жіночого тіла);
- гиперпролактинемия (збільшена концентрація в крові пролактину) супроводжується закінченням молока з молочних залоз (це називається «галакторея»);
- синдром Шерешевського-Тернера характеризується особливою зовнішністю хворий, низьким її ростом і ін.
Принципи діагностики:
Проводячи об`єктивне обстеження пацієнтки на консультації гінеколог зверне увагу на вираженість у неї вторинних статевих ознак, відповідність статевого розвитку віком, оцінить зростання і масу тіла. На попередньому, початковому етапі діагностики – в процесі збору скарг і анамнезу – він уточнить особливості харчової поведінки хворий, поцікавиться супутніми захворюваннями, менструальної функцією і ін.
Щоб виявити факт порушення з боку менструального циклу, жінці буде рекомендовано щодня вранці, не встаючи з ліжка, вимірювати базальну температуру (температуру в прямій кишці). У нормі її підвищення свідчить про настання овуляції, а якщо такий пік відсутній, значить, овуляція не відбувається, і у жінки відсутня можливість завагітніти.
З лабораторної діагностики лікар може призначити:
- визначення рівня ХГЛ в сироватці крові – для абсолютного виключення вагітності;
- визначення рівня пролактину в плазмі крові (підвищена кількість вказує на необхідність обстежити гіпофіз на предмет пролактиноми);
- визначення рівня ФСГ (фолікулостимулюючого гормону) і ЛГ (лютеїнізуючого гормону) – дисбаланс у співвідношенні вказує на ймовірність розвитку полікістозних яєчників, підвищений ФСГ вказує на дисгенез гонад, а знижений на дисфункцію гіпофізу або гіпоталамуса;
- визначення рівня Т4 і ТТГ (тиреотропного гормону) – відхилення від норми вказує на гіпо- або гіпертиреоз і дисфункцію щитовидної залози;
- тест на толерантність до глюкози – дозволить діагностувати цукровий діабет;
- прогестероновая проба – негативна вказує на патологічні зміни ендометрія, а позитивна вказує на гіпо- або гіпергонадотропний аменорею.
У діагностичних цілях для встановлення причин аменореї і подальшого їх усунення використовується:
- лапароскопія;
- ультразвукове дослідження органів малого таза;
- рентгенологічне дослідження турецького сідла (при підозрі на пролактин);
- комп`ютерна томографія і МРТ при необхідності.
Лікувальні заходи безпосередньо залежать від того, яка патологія лежить в основі аменореї.
- При первинній аменореї, пов`язаної з генетичними захворюваннями, хворим показаний довічний прийом відсутніх в організмі гормонів – естрогенів. Цей метод лікування отримав назву «замісна гормонотерапія».
- Якщо у дівчинки мають місце порушення розвитку (як фізичного, так і статевого), лікар рекомендує їй харчування з підвищеною калорійністю (з метою росту м`язів і жирової маси), а також прийом гормонів, стимулюючих менструальну функцію.
-
У разі емоційної нестабільності пацієнтки та пов’язаної з цим станом аменореї, дівчинці показано не лише консультацію гінеколога, а й невропатолога з прийомом призначених їм лікарських засобів.
- Іноді не вдається обійтися і без хірургічного втручання. Зокрема це стосується анатомічних особливостей розвитку статевих органів, при яких порушується відтік крові з матки під час менструації. Завданням оперує лікаря стає відновити нормальний відтік, тим самим усунувши причину захворювання.
- Якщо аменорея стала наслідком значного зниження маси тіла в короткий термін або виникла через інтенсивних фізичних навантажень, головним напрямком лікування є нормалізація способу життя, режиму праці та відпочинку, харчування.
- Синдром полікістозних яєчників лікують медикаментозно або ж шляхом проведення лапароскопічної діатермокоагуляції.
- Щоб усунути гіперпролактинемію, хворий рекомендують прийом лікарських засобів, що зменшують концентрацію пролактину в крові. З метою відстежити ефективність лікування, жінці рекомендують контролювати базальну температуру – як було сказано вище, зростання її є ознакою овуляції.
Правильний спосіб життя в поєднанні з раціональним харчуванням, а також уважне ставлення жінки до свого здоров`я – своєчасна діагностика та адекватне лікування захворювань, позитивне мислення і радість в кожній миті – основні моменти в профілактиці порушення менструального циклу.