Записатися на прийом

вул. Середньофонтанська, 19В

Пн-Пт 08:00-18:00

  • UA
  • ru
  • en

  • Записатися на прийом
    Головна >> Статті >>

    Аменорея… що ж це?

    Аменорея... що ж це?

    Аменорея є розладом менструальної функції, при якій у жінок дітородного віку (16 – 45 років) не наступає менструація протягом півроку і більше. Аменорея, як правило, не є самостійним захворюванням, а служить симптомом генетичних, біохімічних, фізіологічних, психо-емоційних розладів в організмі.

    Це не невідкладний стан, але і відкладати в довгий ящик рішення даної проблеми обіцяє вкрай негативні наслідки.

    Виділяють наступні види аменореї:

    • первинна (такий діагноз виставляють, якщо до 16 років у дівчини ні разу не було самостійних місячних);
    • вторинна (має місце в разі затримки місячних на півроку і більше при раніше були самостійних або індукованих лікарськими засобами менструаціях);
    • фізіологічна (в препубертатном періоді, при вагітності, під час годування грудьми і в постменопаузальному періоді).

    Якщо затримка менструацій є, але становить менше півроку, і в цілому вони наступають до 9 разів на рік, такий стан називають олигоменореей. У разі ж регулярних (щомісячних), але мізерних за обсягом менструацій, їх позначають терміном «опсоменорея».

    По суті, аменорея – це гіпогонадизм, тобто стан, пов`язаний з недостатньою функцією статевих залоз. Залежно від рівня гонадотропних гормонів в крові виділяють такі його форми:

    • гіпогонадотропний (концентрація фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) становить менше 1.6 ОД / л);
    • гіпергонадотропний (рівень ФСГ більше 30 ОД / л);
    • нормогонадотропною (вміст ФСГ знаходиться в межах від 1.6 до 30 ОД / л).

    Первинна аменорея може бути обумовлена:

    • дисгенезією гонад (недорозвиненням статевих залоз);
    • синдромом Шерешевського-Тернера (призводить до розвитку аменореї у 1 з 2500 новонароджених дівчаток);
    • вродженим гіпопітуїтаризмом;
    • пороками внутрішньоутробного розвитку органів статевої системи (наприклад, заращением каналу піхви);
    • пухлинами центральної нервової системи, зокрема, гіпоталамо-гіпофізарної області;
    • психоемоційними важкими стресами;
    • неправильним, недостатнім харчуванням підлітка;
    • надлишковими фізичними навантаженнями.

    Вторинну аменорею, як правило, викликають:

    • синдром резистентних виснажених яєчників;
    • синдром полікістозних яєчників;
    • придбаний гіпопітуїтаризм;
    • виснаження (дефіцит маси тіла) або, навпаки, ожиріння жінки;
    • хвороби органів ендокринної системи в стадії декомпенсації.

    Внаслідок тих чи інших причин в організмі жінки порушуються процеси синтезу і виділення в кров жіночих статевих гормонів, в зв`язку з чим порушується менструальний цикл аж до абсолютної відсутності менструацій.

    Клінічні прояви:

    Головними симптомами будь-якого з видів аменореї є повна відсутність місячних і неможливість завагітніти, тобто безпліддя. Щоб не дійшло до лікування жіночого безпліддя, потрібно своєчасно звурнутися до лікаря.

    Вторинна аменорея у 4-х з 5 пацієнток супроводжується вазомоторними порушеннями, розладами з боку нервової системи (дратівливістю, поганим настроєм), зниженням статевого потягу, хворобливістю в області статевих органів під час статевого акту. Для первинної форми даної патології такі симптоми не характерні.

    При деяких захворюваннях мають місце специфічні, характерні саме для них клінічні ознаки. Зокрема:

    • пухлини, які продукують велику кількість чоловічих статевих гормонів, проявляються гирсутизмом (надлишковим оволосением жіночого тіла);
    • гиперпролактинемия (збільшена концентрація в крові пролактину) супроводжується закінченням молока з молочних залоз (це називається «галакторея»);
    • синдром Шерешевського-Тернера характеризується особливою зовнішністю хворий, низьким її ростом і ін.

    Принципи діагностики:

    Проводячи об`єктивне обстеження пацієнтки на консультації гінеколог зверне увагу на вираженість у неї вторинних статевих ознак, відповідність статевого розвитку віком, оцінить зростання і масу тіла. На попередньому, початковому етапі діагностики – в процесі збору скарг і анамнезу – він уточнить особливості харчової поведінки хворий, поцікавиться супутніми захворюваннями, менструальної функцією і ін.

    Щоб виявити факт порушення з боку менструального циклу, жінці буде рекомендовано щодня вранці, не встаючи з ліжка, вимірювати базальну температуру (температуру в прямій кишці). У нормі її підвищення свідчить про настання овуляції, а якщо такий пік відсутній, значить, овуляція не відбувається, і у жінки відсутня можливість завагітніти.

    З лабораторної діагностики лікар може призначити:

    • визначення рівня ХГЛ в сироватці крові – для абсолютного виключення вагітності;
    • визначення рівня пролактину в плазмі крові (підвищена кількість вказує на необхідність обстежити гіпофіз на предмет пролактиноми);
    • визначення рівня ФСГ (фолікулостимулюючого гормону) і ЛГ (лютеїнізуючого гормону) – дисбаланс у співвідношенні вказує на ймовірність розвитку полікістозних яєчників, підвищений ФСГ вказує на дисгенез гонад, а знижений на дисфункцію гіпофізу або гіпоталамуса;
    • визначення рівня Т4 і ТТГ (тиреотропного гормону) – відхилення від норми вказує на гіпо- або гіпертиреоз і дисфункцію щитовидної залози;
    • тест на толерантність до глюкози – дозволить діагностувати цукровий діабет;
    • прогестероновая проба – негативна вказує на патологічні зміни ендометрія, а позитивна вказує на гіпо- або гіпергонадотропний аменорею.

    У діагностичних цілях для встановлення причин аменореї і подальшого їх усунення використовується:

    • лапароскопія;
    • ультразвукове дослідження органів малого таза;
    • рентгенологічне дослідження турецького сідла (при підозрі на пролактин);
    • комп`ютерна томографія і МРТ при необхідності.

    Лікувальні заходи безпосередньо залежать від того, яка патологія лежить в основі аменореї.

    • При первинній аменореї, пов`язаної з генетичними захворюваннями, хворим показаний довічний прийом відсутніх в організмі гормонів – естрогенів. Цей метод лікування отримав назву «замісна гормонотерапія».
    • Якщо у дівчинки мають місце порушення розвитку (як фізичного, так і статевого), лікар рекомендує їй харчування з підвищеною калорійністю (з метою росту м`язів і жирової маси), а також прийом гормонів, стимулюючих менструальну функцію.
    • У разі емоційної нестабільності пацієнтки та пов’язаної з цим станом аменореї, дівчинці показано не лише консультацію гінеколога, а й невропатолога з прийомом призначених їм лікарських засобів.

    • Іноді не вдається обійтися і без хірургічного втручання. Зокрема це стосується анатомічних особливостей розвитку статевих органів, при яких порушується відтік крові з матки під час менструації. Завданням оперує лікаря стає відновити нормальний відтік, тим самим усунувши причину захворювання.
    • Якщо аменорея стала наслідком значного зниження маси тіла в короткий термін або виникла через інтенсивних фізичних навантажень, головним напрямком лікування є нормалізація способу життя, режиму праці та відпочинку, харчування.
    • Синдром полікістозних яєчників лікують медикаментозно або ж шляхом проведення лапароскопічної діатермокоагуляції.
    • Щоб усунути гіперпролактинемію, хворий рекомендують прийом лікарських засобів, що зменшують концентрацію пролактину в крові. З метою відстежити ефективність лікування, жінці рекомендують контролювати базальну температуру – як було сказано вище, зростання її є ознакою овуляції.

    Правильний спосіб життя в поєднанні з раціональним харчуванням, а також уважне ставлення жінки до свого здоров`я – своєчасна діагностика та адекватне лікування захворювань, позитивне мислення і радість в кожній миті – основні моменти в профілактиці порушення менструального циклу.

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Клиника репродуктивного здоровья "Лада"
    ул. Среднефонтанская, 19В, ЖК «Чудо-город» 65039 Украина, г.Одесса
    (0482) 373747, [email protected]